Анна Снега Михайлова

Сердечко на замерзшем стекле.
Мир через него - улыбка.
Снежинки на ветру.
Замерзшие щеки, но теплое сердце.
Девушка-живущая-в-любви.

Снег...
Как белых бабочек летающая стая,
Коснешься ты ресниц опущенных моих...
Закинув голову, отдам тебе уста я,
Чтоб, тая, мог ты умереть на них!

© Надежда Лохвицкая



четверг, 10 ноября 2011 г.

Не йди

Як холодно без тебе, сумно як,
Заплакані вікна...
З тобой бути мій таємний знак,
Що жити без тебе ніяк не звикну...

Як холодно коли тебе нема,
Без сонця не воскресну...
Бо в серці залишилася зима,
А над тобою теплі весни...

Не йди…
Не йди…
Не йди…


Я окутана, плотно затянута, захвачена звуками украинского рока. Сначала Океан Эльзы, а теперь С.К.А.Й.. Их альбомы закинуты в телефон. Их песням я подпеваю.. Ими подпитываюсь, вдохновляюсь. С ними живу..
Никогда не думала, но я слушаю рок.
И мне это нравится.

Комментариев нет: